Найдивніший симптом, який у мене проявився після захворювання ковідом



Минуло більше місяця з того часу, як я відчула перше нездужання від тієї самої новомодної бoлячкu. Відчуваю себе зараз значно краще, хоча деяка слабкість ще зберігається, химерно переплітаючись з безсонням і шаленою активністю від прийому гормонів.

Здавалося б, все вже розказано і переказано, але днями читаючи коменти, я згадала ще є одна властивість, що злегка лякає, яка виникає при захворюванні ковідом. Вирішила поділитися спостереженнями.

Найдивніший симптом, який у мене проявився після захворювання ковідом

Коротко: я відчула, що захворіла 1 листопада, але вирішила, що це – звичайна застуда. Відчувала дику втому, дуже сильну слабкість. Температура трималася 37,4-37,8, зрідка – трохи вище 38.

У такому стані, не звертаючись до лікарів, я пролежала вдома 10 днів. До медиків не йшла, бо сил не було стояти у величезній черзі, яку потрібно пережити, щоб потрапити на прийом і на здачу тесту. Спасибі моєму дорогому редактору – 11 листопада вона буквально силоміць відправила мене до знайомого інфекціоніста.

Послухали, зробили тест, рентген, сказали: “двостороння ковідна пневмонія”, причому, можливо, повторна. Призначили безліч ліків (тільки за сніданок я брала по 19 таблеток). Зараз, на щастя, я отримую набагато менше препаратів. Антибіотики зупинили, курс гормонів пішов на зниження. Одужання триває.

Ну а тепер про чудо-симптом. Деякий час назад я брала інтерв’ю у свого приятеля, який теж хворiв ковідом, як то кажуть, “з усіма наслідками, що випливають”. Його черга захворіти припала на першу хвилю, як раз в черговий заїзд на роботу.

Захворів причому, вкрай серйозно. Настільки, що його навіть не стали намагатися лікувати в селi, поправили в лікарню з ШВЛ. На щастя, обійшлося без апарату – після величезної кількості ліків (і під наглядом лікарів), він вигрібав своїми силами.

Так ось, приятель мені розповів: в самий розпал хвороби у нього щось так перещелкнуло в голові, що більше однієї думки за раз він думати не міг. “І думав про одне – хочу жити!” – зізнався він. Ця думка заїждженої платівкою крутилася в голові, не даючи переключитися на щось ще. “Хвороба грала в ігри з моїм розумом, це було дуже болісно”, – пояснював вiн.

І не тільки з його розумом. Мені теж довелося відчути “вторгнення” в свій мозок. Згадалося, кілька разів було зі мною: я прокидалася від того, що на кухні голосно мовило радіо. Терпіти цього не можу: чужі голоси вриваються в спокій мого ранку, ламаючи звичний уклад життя. Ясна річ, я зривалася з ліжка, і наскільки могла поспішно, йшла на кухню.

Але. Там з’ясовувалося, що радіо мовчить. Наглухо. Радіоголоси в голові тут же замовкали, залишаючи мене наодинці з моїми питаннями. Що це були за слухові глюки – я до сих пір не зрозуміла. Адже так чітко чула – і як співають, і як інтонують. Звідки то бралося? Можливо, мозку не вистачало кисню і з’явився ефект радіо? Не розумію.

Але сама страшна розповідь – не від мене. Вона з’явився в коментах під статей. Тетяна пише про свій досвід з ковідом. Прочитала і якось зовсім не по собі стало. ось:
Хворiла ковідом. Найдивніший симптом, який у мене проявився:

“З симптомів у мене раз (мабуть, від нестачі кисню) трапилися” ігри розуму “: подзвонила ввечері сестра чоловіка і попросила допомоги в переїзді. Я, як людина дуже відповідальна і жаліслива, пообіцяла їй допомогу. І почала думати, як ми це будемо робити, що потрібно і чи зможу я бути корисною.

Переживала всю ніч (гормони-то спати теж не дають). А на наступний ранок зі мною трапилася істерика.
У МОГО ЧОЛОВІКА НЕМА СЕСТРИ!
Дyжe стрaшнo”

Чесно сказати, і мені якось зовсім не комільфо. Адже хто знає, які ще сюрпризи принесе нам “болячка зі спецефектами?” Чи не вірус – суцільний сюрприз. Що ж. Залишається тільки відкрити очі і бачити … Подивимося?

А
у вас було щось подібне? Напишіть в коментарях.

 

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Яндекс.Метрика